Статті

ВПРОВАДЖЕННЯ ІКТ В УПРАВЛІНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ШКОЛИ

Останнім часом широкого застосування набули інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – інформаційні технології з використанням комп’ютерів, комп’ютерних мереж та інших засобів зв’язку. Використання ІКТ забезпечує високу швидкість опрацювання даних, їх швидкий пошук, надійне зберігання і захист, доступ до джерел даних незалежно від місця їх розташування тощо.
Запровадження в навчально-виховний процес нашої школи інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. На сьогодні без використання інформаційно-комунікаційних засобів не можливо забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів.
З початком комп’ютеризації навчального закладу проводилася і підготовка вчителів. Оволодіння вчителями основами ІКТ здійснювалося: під час навчання в педагогічних навчальних закладах; під час курсів підвищення кваліфікації в Інститутах післядипломної педагогічної освіти; шляхом самоосвіти; шляхом проведення курсів окремими потужними міжнародними ІТ-корпораціями тощо.
Ми усвідомлюємо, що кожен учитель загальноосвітнього навчального закладу незалежно від рівня своєї кваліфікації повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. А саме: створювати текстові документи, таблиці, малюнки, діаграми, презентації. Використовувати Інтернет-технології, локальні мережі, бази даних. Здійснювати анкетування, діагностування, тестування,пошук необхідної інформації в мережі Інтернет. Розробляти власні електронні продукти (розробки уроків, демонстраційних матеріалів). Поєднувати готові електронні продукти (електронні підручники, енциклопедії, навчальні програми, демонстраційні програми і т. ін.) у своїй професійній діяльності. Тому послідовно плануємо свою управлінську діяльність для формування інформаційної компетентності педагога та школяра.
Суть інформаційних технологій полягає у збільшенні обсягу самостійної роботи – індивідуальної, групової, фронтальної, інформаційної насиченості навчального матеріалу. Тому використання ІТ сприяє розвитку в учителів та учнів інтересу до дослідницької діяльності та створенню умов для формування експериментальних і загальнонавчальних умінь, сформованості навичок культури праці дослідника на всіх етапах навчання, забезпеченню організації навчально-виховного процесу відповідно до програм та сучасних тенденцій розвитку школи.
Пріоритетними показниками впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську діяльність і навчально- виховний процес є: мотивація до запровадження ІКТ в управління ЗНЗ і педагогічну практику; інформованість про новітні інформаційно-педагогічні технології, знання новаторських методів роботи; зорієнтованість на власну творчість, спрямованість на експериментальну діяльність; готовність до подолання труднощів, пов’язаних зі змістом і організацією інформаційно-комунікаційних технологій; володіння практичними навичками освоєння вдосконалення інформаційно-комунікаційних технологій.
Модель використання ІКТ можна представити як сукупність таких складових: в управлінській діяльності: ведення й оформлення внутрішньошкільної документації; складання розкладу уроків; створення й використання бази даних учителів і учнів школи; моніторинг діяльності вчителів; оперативне управління навчальним закладом шляхом інтерактивних телеконференцій, віртуальних нарад, передачі термінової інформації тощо; пошук і збір інформації за допомогою Інтернету; використання електронної пошти; налагодження творчих зв’язків з іншими навчальними закладами, у тому числі й за кордоном; психологічне тестування працівників школи і дітей.
У навчальній діяльності: обов’язкове вивчення інформаційних технологій; використання навчальних програм з усіх предметів; комп’ютерне тестування й контроль знань; користування каталогами й замовлення книг у публічних бібліотеках через мережу Інтернет; використання учнями матеріалів, опублікованих в Інтернеті, для підготовки доповідей і рефератів; видання методичних розробок, шкільних збірників, газет; користування електронними текстами художніх творів; використання електронних енциклопедій, довідників тощо.
Напрями впровадження ІКТ 

















       
   Основними формами впровадження інформаційно-комунікаційних технологій є:
1. Створення медіацентру, діяльність якого полягає в: технічному забезпеченні проведення уроків із використанням інформаційних технологій; організації позаурочної діяльності учнів (створення презентацій і проектів, гурткова робота); організації самостійної роботи педагогів (самоосвіта, робота з інформаційними ресурсами); наданні різних інформаційних послуг (сканування, друк); технічному забезпеченні роботи в мережі Інтернет; наданні консультацій із питань інформаційних технологій.
2. Організація роботи творчої групи вчителів, основними завданнями якої є: визначення можливостей, які надають інформаційні технології щодо вдосконалення викладання навчальних предметів; систематизація наявних ППЗ, розробка методичних указівок щодо їх використання в навчально-виховному процесі; створення електронних бібліотек; розробка дидактичних і методичних матеріалів із навчальних предметів; визначення шляхів створення й поповнення медіатек; визначення можливостей і підходів до подальшого застосування інформаційних технологій, комп’ютерних програм, що були подані на апробацію, організація апробації нових ППЗ; створення й супровід анотованого списку Інтернет-ресурсів.
3. Налагодження роботи інформаційно-аналітичного центру з: інформаційно-аналітичного й довідково-статистичного забезпечення школи; створення медіатеки методичного досвіду педагогічних працівників; пропаганди досягнень учнів і вчителів школи, систематизації нормативно-правової документації закладу; представлення роботи школи в діаграмах, схемах, таблицях; розробки й створення банків педагогічної інформації, збору й одержання постійної необхідної інформації, яка об’єктивно відображає дійсний стан справ у школі, що є важливою умовою вдосконалення навчально-виховного процесу й управління; висвітлення результатів проведення педагогічного моніторингу.
Модель упровадження ІКТ в управлінську діяльність

Модель використання ІКТ


            Інформаційний аспект подається за допомогою як друкованих, так і електронних технологій. Передбачається застосування таких засобів, як електронні підручники та навчальні посібники, автоматизовані освітні системи, електронні енциклопедії, довідники, відео конференції, лекції, мости… Надзвичайно потужним засобом виступають Інтернет технології: електронна пошта, www (усесвітня павутина), пошук інформації, чат-обміни, конференції, інтерактивні дискусії. В останній час значного поширення набувають Інтернет-олімпіади та заочні дистанційні конкурси. Поряд з Інтернет-технологіями,  які розвиваються на комерційних засадах, в освіті не варто нехтувати й волонтерськими, або некомерційними мережами, такими, як Фідонет чи регіональні Інтранет-мережі.
Електронні засоби навчального призначення розроблені згідно з такими дидактичними принципами:
·                        інтегрованості – одну й ту саму наочність можна використовувати з різним цільовим призначенням;
·                        конструктивності – забезпечується аналізом комп’ютерних зображень реальних предметів, перенесення їх властивостей на відповідні їм моделі;
·                        інтерактивності – це насамперед використання сучасних методичних технологій проведення уроків (лекція з ілюстраціями, групова, парна, індивідуальні форми організації навчання, семінарське заняття тощо), підтримка активних методів навчання (проведення навчальних досліджень, моделювання й конструювання об’єктів, логічна організація невеликих фрагментів навчального матеріалу тощо);
·                        візуалізації – забезпечується розробленими моделями (програмами з геометрії, фізики, астрономії, алгебри, хімії, біології, природознавства).
Програмно-педагогічні засоби розраховані для підтримки кожного етапу уроку й можуть бути використані вчителем вибірково.

                     Інформаційні технології спрямовані на розвиток особистостей педагога і школяра; позитивно впливають на всі компоненти навчання: його мету, зміст, методи, засоби й організаційні форми, що дозволяє вирішувати складні й актуальні завдання щодо забезпечення розвитку інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного мислення й самостійності учасників навчально-виховного процесу.
Література

  1. Г. Беженар. Нові інформаційні технології у навчальному процесі сучасної  школи. -  ж. «Д. Ш.» № 37., 2010.
  2. О. Желюк. Інформаційні технології в освітній діяльності. – ж. «Д. Ш.» № 44, 2008, с.4–9.
  3. Н. Васильченко. Методика визначення готовності педагогічного колективу до        впровадження освітніх інновацій. – ж. «Завуч» № 13, 2005.

_________________________________________________________________________________
ЗДОРОВЯ ДІТЕЙ – БАГАТСТВО НАЦІЇ

Чому рухи нашого тіла впливають на психіку та інтелект
(матеріал для батьківського лекторію) 
 Відомо, що фізична культура і спорт відіграють важливу роль у формуванні здоров’я людини.  Крім цього, у сфері фізичної культури розвиток рухових можливостей людини невід’ємний від розвитку її особистісних рис.
В молодшому шкільному віці закладаються основи фізичної культури людини, формуються інтереси, мотивація і потреба в систематичній фізичній активності. Цей вік особливо сприятливий для оволодіння базовими компонентами культури рухів, засвоєння значного арсеналу рухових координацій, техніки різноманітних фізичних вправ.
 Обов’язковою формою фізичної культури в школі є уроки фізичної культури. Але вони, згідно даних літератури, не перекривають дефіциту рухової активності школярів, що викликана складністю навчальних програм, порушеннями гігієнічних вимог режиму дня, навчального процесу тощо. Як результат – низький рівень гармонійного розвитку і високий відсоток захворюваності дітей.
Отже, однією з умов гармонійного розвитку особистості школяра є достатня рухова активність.
Дослідження стверджують, що 82-85 % часу більшість учнів знаходяться в статистичному положенні. Навіть у молодших школярів довільна рухова діяльність займає тільки 16-19% часу доби, із них на організовані форми фізичного виховання приходиться тільки 1-3 %. Загальна рухова активність дітей зі вступом до школи падає майже на 50 %.
Малорухоме положення за партою чи робочим столом відображається на функціонуванні багатьох систем організму школяра (опорно-руховій, серцево-судинній, дихальній), знижується обмін речовин, відбувається застій крові в нижніх кінцівках, що призводить до зниження здатності працювати організму і особливо мозку (знижується увага, послаблюється пам’ять, порушується координація рухів, подовжується час мислительних операцій та  ін.).
Єдина можливість нейтралізувати негативне явище, що виникає при подовженій і напруженій розумовій праці – це активний відпочинок від школи і організована фізична діяльність.
Руховий режим школяра складається в основному із ранкової зарядки, рухливих ігор на шкільних перервах, уроках фізичної культури, спортивних секціях, прогулянках перед сном.
При систематичних заняттях фізичною культурою і спортом  відбувається безперервне удосконалення органів і систем організму людини. В цьому і заключається позитивний вплив фізичної культури на зміцнення здоровя.
      Під впливом м’язевої діяльності відбувається гармонійний розвиток всіх відділів центральної нервової системи. При цьому важливо, щоб фізичні навантаження були систематичними, різноманітними і не викликали перевтоми.  У вищий відділ нервової системи поступають сигнали від органів чуття і від скелетних мязів. Кора головного мозку переробляє величезний потік інформації і здійснює точну регуляцію діяльності організму.
     Фізичні вправи благодійно впливають на розвиток таких функцій нервової системи як сила, рухомість і рівновага нервових процесів. Навіть напружена розумова діяльність неможлива без руху. Ось учень сів і задумався над складною задачею і раптом відчув потребу пройтись по кімнаті – так йому легше працювати і думати. Якщо придивитись на цього учня, то видно, як зібрана вся мускулатура його обличчя, рук тіла. Розумова праця потребує мобілізації м’язевих зусиль, так як сигнали від м’язів активізують діяльність мозку.
       Відомо, що багатьом людям краще думається під час ходьби, ніж сидячи чи лежачи, оратори супроводжують свою мову активними жестами; розумова працездатність швидше відновлюється при активному, ніж пасивному відпочинку.
    “Ходьба оживляет  и воодушевляет мои мысли.  Оставаясь в покое , я почти не могу думать; необходимо, чтобы моё тело находилось в движении, и тогда ум тоже начинает двигаться”, - зізнання великого французького мислителя Ж.Ж.Руссо якнайкраще показує взаємозв’язок мозку з рухами.    
     Заняття фізичними вправами також викликає позитивні емоції, бадьорість, створює гарний настрій. Тому зрозуміло, чому людина, яка пізнала «смак» фізичних вправ і спорту, прагне до регулярних занять ними.

     Отже, наші рухи перебувають у тісній взаємодії з психікою і для нормального протікання психічних процесів першочергове значення має фізична активність людини, зокрема, робота опорно-рухового апарату, а основою зростання інтелектуальних сил відповідно до віку дитини є здоровий тілесний розвиток.
Додаток 
Чи корисні фізичні навантаження «з-під палиці»
Фізичні навантаження знижують рівень тривожності і депресії, навіть якщо є примусовими. До такого висновку прийшли американські вчені з Університету Колорадо. 
 Хто з нас у школі не займався на уроках фізкультури, що називається, з-під палиці. Часом те ж саме чекало колишніх школярів і в багатьох вузах.
 Прийнято вважати, що стати здоровим насильно неможливо. Однак американські вчені переконалися, що це не зовсім так. Навіть примусові фізичні навантаження приносять людям користь.  Раніше наука вже довела, що люди, які займаються спортом добровільно, забезпечують свій організм більшим захистом від недуг, викликаних стресом. І взагалі, сила волі позитивно впливає на психічне здоров'я людини. Але група вчених з Колорадо на чолі з Бенджаміном Грінвудом вирішила з'ясувати, а чи принесе точно таку ж користь для здоров'я примус до фізичних навантажень. Примусово займатися спортом змушують не тільки школярів, а й військовослужбовців, а також людей, яким певний режим навантажень прописаний лікарями (наприклад, жертв ожиріння).
  Правда, своє припущення Грінвуд перевіряв на лабораторних щурах. Протягом шести тижнів деякі з гризунів вели малорухливий спосіб життя, а інші займалися пробіжками в спеціальному колесі. При цьому частина робила це добровільно, а частину примушували до занять. Заміри рівня тривожності у щурів показали, що незалежно від добровільності або примусовості занять спортом, вони однаково добре впливали на організм тварин. Вчені не сумніваються, що точно такий же вплив мають вимушені фізичні навантаження на організм людини.Так що, як би ви не займалися спортом - добровільно чи з-під палиці - це все одно йде вам на благо.



Комментариев нет:

Отправить комментарий